З моменту винекнення села Теплиця, в 1817 році, пройшло 6 років,  перед  тим як була відкрита німецькими колоністами сільська школа.  Перші уроки проводились в будинках мешканців особами, які вміли читати і писати. Згодом побудували першу невелику школу, а в 1841 році мешканці Теплиці збудували нову будівлю школи, в якій працював один учитель. Учнями школи був насаджений ліс за селом, який зберігся і до наших часів. Учні обрізали дерева, доглядали за шкільним садом. В школі працювали вже вісім вчителів.

 Це був клас з одним вчителем. З часом школа розширювалась, збільшувалась кількість учнів. На початку ХХ століття, а точніше до 1923 року  було побудовано 2 нових корпуси.  А  всього вона займала 3 навчальних корпуси і нараховувала більше 300 учнів.  Після  виселення  німецьких  жителів села в 1940 році і у зв´язку з початком Великої Вітчизнянної війни, до 1945 року відомостей про функціювання школи  немає. За тими відомостями які є, першим директором нової школи була Яблонська Валентина Петрівна. Школа була неповна – "семирічка”. Крім жителів села в ній навчалися також  діти з дитячого будинку який знаходився в селі  Теплиця по вулиці імені Леніна. В цьому дитячому будинку була достатньо велика кількість дітей  із  Донбаса. 

       

До середини 50-х років директором школи була Ткаченко Валентина Іванівна. Після неї директором школи з 1953 року  (18  років), до 1971 року був Базика Володимир Петрович, який занесений до книги 100 кращих учителів Одеської області. При  ньому  в  1956 році  вперше  був  відкритий 8-ий клас ( платний - 300 крб.  на рік).  А  в 1958 році був перший випуск учнів 10 класу , школа  стала  повною  загальноосвітньою - "десятирічкою”.

    

Чисельність учнів достигала в 60-70-х роках ХХ століття 462 учні. Розташовувалась школа в 3-х німецьких корпусах, а також в 3-х допоміжних.  Мала велику присадибну  ділянку з великим  плодовим садом і парником. У  кінці  60-х років  була  побудована  нова будівля для 4 кабінетів. І нарешті в 1981 році  був  побудований  новий  двоповерховий  корпус  школи.

Після Базики Володимирович Петрович директорами школи були Кашперук Костянтин Володимирович,  Мамотливий Олександр Іванович,   Ганчев  Іван  Федорович,  Проданов  Дмитрій Дмитрович, Крючков Олександр Іванович, Шидєрова Марія Константинівна, Пєшина Надія  Данилівна,  Слободенюк  Сергій Олександрович.

За період свого існування   школа  випустила достатньо велику кількість випускників які продовжили навчання в найкращих навчальних закладах   Радянського  Союзу і України.  Першою медалісткою була Карадімогло Олена Василівна, яка нагороджена срібною медаллю в 1964 році.  Першу золоту  медаль  отримала  Базика  Людмила Володимирівна  в  1966 році.