Понеділок, 10.12.2018, 12:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Теплицька школа

Категорії розділу
Наше опитування
Хто відвідував наш сайт
Всього відповідей: 87
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » Батькам » Батькам

Вікові особливості дітей 10-11 років

Вікові особливості дітей 10-11 років
та проходження адаптації у школі II ступеня...

Шановні батьки!

Упродовж усього свого життя ми стикаємося з проблемою адаптації. Дитина йде до дитячого садка, дошкільник починає навчання у школі, молодший школяр переходить до середньої школи, випускник вступає до навчального закладу, людина просто змінює місце проживання...

Адаптація - це процес пристосування індивіда до умов та вимог нового середовища.

Від того, наскільки успішним буде процес адаптації, залежить подальше навчання та кар’єрні успіхи - тому, на наш погляд, цій проблемі слід приділити достатню увагу.

Ваші діти почали навчатися у школі II ступеня. Проблема переходу молодших школярів до середньої школи досить глибока: вона полягає також у переході дітей до іншої школи, де п’ятикласники - наймолодші школярі, яким доводиться засвоювати закони нової школи.

Адаптація дитини до навчання у середній школі відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібні, щоб звикнути до нових умов навчання. Це досить довгий процес, пов’язаний із значним навантаженням усіх систем організму.

Складність цього періоду зумовлена, насамперед, сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дитини.

У середній школі докорінно змінюються умови навчання: діти переходять від одного основного вчителя до системи «класний керівник - учителі-предметники».

До того ж, нові умови навчання у середній школі висувають:

  • більш високі вимоги до інтелектуального розвитку учня,
  • підвищуються темпи навчальної діяльності.

Усе це викликає напруження психіки дитини і може призвести до:

  • перевтоми,
  • високого рівня тривожності,
  • труднощів у соціально-психологічній адаптації.

Адаптаційний етап триває, як правило, до кінця І семестру п’ятого класу. Він не обмежений чіткими часовими рамками і залежить від індивідуальних особливостей учня.

П’ятий клас - це переважно діти 10 років - цей період безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти врівноважені, спокійні, вони відкрито і довірливо ставляться до дорослих, визнають їхній авторитет, чекають від учителів, батьків, інших дорослих допомоги і підтримки. Саме це і відкриває великі можливості з погляду виховних впливів.

З 11 років діти вступають у підлітковий період. А підлітковий або перехідний вік вважається найважчим у плані виховання. Він триває з 11 до 16 років.

 

В 11 років починається перебудова організму:                  дитина стає

імпульсивною, з’являється негативізм, часті зміни настрою, бунт проти батьків.

У 12 років така турбулентність частково проходить, ставлення до світу стає більш позитивним, зростає автономія підлітка у сім’ї, він стає більш самостійним, посилюється вплив однолітків.

Період 10-12 років - час переходу від мислення, заснованого на оперуванні конкретними уявленнями, до мислення теоретичного, від безпосередньої пам’яті до логічної.

Якщо у початковій школі діти тільки знайомилися з навчальною діяльністю, то в середній - опановують основи самостійних форм роботи, більш активно розвиваються пізнавальна і інтелектуальна сфери.

У цей період батькам потрібно допомогти дитині навчитися самостійних способів здобуття знань:                   уміння користуватися додатковою літературою,

довідниками, словниками.

Батьки повинні бути готові до того, що, якщо не допомогти дитині в цей період, може відбутися зниження інтересу до навчання. Може з’явитися симптом «розчарування школяра» у своїй позиції, як учня (через невдачі у виконанні тих чи інших видів навчальних робіт), а також небажання виконувати навчальні завдання на уроках і особливо вдома, небажання відвідувати школу через невиконані уроки. А в результаті - виникнення конфліктів з учителями.

Але це може не статися, якщо правильно пояснити дитині, що з нею відбувається. А відбувається от що. У цей період діти починають виробляти свої власні погляди, зокрема і уявлення про цінності життя, а головне про значущість навчання. Багато дітей бувають не готові відповісти собі на всі ці запитання. Тобто у дітей виникає «вакуум мотиву» навчання, що характеризується тим, що колишні уявлення дитини про навчання, цінності уже не влаштовують, а нові ще не вироблені, не усвідомились, не виникли. Тому на запитання: «А чи любиш ти вчитися?» - діти часто відповідають: «Не знаю...».

І саме тут велика роль належить батькам, які повинні допомогти дітям сформувати певні поняття, мотиви навчання:

  • «Для життя вчимося, а не для школи»;
  • «Яким я стану - залежить тільки від мене»;

•          «Я дорослішаю і це накладає на мене велику відповідальність за те, що відбувається навколо мене».

У п’ятикласників сильна потреба у спілкуванні з однолітками, тому вони охоче залучаються до групових форм роботи, де є можливість змагатися, вигравати. Діти хочуть почувати себе частиною цілого колективу, жити з ним спільним життям, бути визнаними друзями. Саме спілкування з друзями стає самостійною діяльністю.

А вам (батькам) необхідно не забувати говорити своїм дітям, що ви завжди поруч, завжди підтримаєте і допоможете подолати будь-які  труднощі.

 

Що потрібно знати!?

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

  1. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
  2. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
  3. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Головне новоутворення підліткового вікового періоду - відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.

  1. Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
  2. У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.

11. Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.

  1. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
  2. Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
  3. Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
  4. У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.
Категорія: Батькам | Додав: Администратор (02.02.2015)
Переглядів: 1151 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Друзі сайту
Корисні посилання
Міністрство освіти

Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz